Такий вже генетичний код несуть в собі українці – в які б краї не закидало їх життєвим виром, з якою б країною не перетинався їх шлях, всюди вони зберігають свою національну ідентичність. Всюди залишається з ними незгасна любов до рідної землі, історична пам’ять, рідна мова, які вони прагнуть передати і дітям та внукам. За таку любов і вірність історичній Батьківщині українська діаспора завжди користувалась і користується повагою в зарубіжжі.
(Про
представницю нашої діаспори в Португалії, про те, що робить вона для зміцнення
духа українства, розповідає директор Валківського краєзнавчого музею Тамара
Поліщук в публікації “Завжди пам’ятаємо, якого
ми роду”, вміщеній в номері 5 “Сільських новин” за 3 лютого 2026 року).
