ВАЛКИ НА СХИЛІ 19 СТОЛІТТЯ
Уявлення про наше місто більш ніж вікової давності дає
«Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона», який видавався у Санкт-Петербурзі
у 1890-1907 роках. Відразу хочеться поставити запитання: звідки у назві російської
енциклопедії взялося німецьке прізвище? Виявляється, Фрідріх Арнольд Брокгауз ще
в 1805 році заснував у Амстердамі німецьку видавничу фірму. А в 1890 році, через
67 років після смерті свого власника, фірма спільно з відомим петербурзьким друкарем
Іллею Абрамовичем Єфроном заснувала у Санкт-Петербурзі видавництво «Брокгауза і
Єфрона», яке почало випуск енциклопедичного словника. За 17 років плідної співпраці
між двома країнами було видано 86 томів енциклопедії.
Що ж повідомила про Валки та Валківський повіт найбільша дореволюційна російська універсальна енциклопедія?
Наводимо найцікавіші факти мовою оригіналу:
«Внешний вид города красив. Торговля и промышленность города
незначительны. В городе две больницы на 32 кровати, богадельня, трехклассные городские
мужские и женские училища. Церквей в городе 5. Жителей - 6000.
Леса в уезде разбросаны отдельными рощами по пригоркам
и оврагам, что придает местности живописный вид. Жители занимаются хлебопашеством
и излишек хлеба сбывают на винокуренные заводы своего и соседних уездов. Кроме хлебопашества,
в уезде развито садоводство. В обывательских садах много хороших пород яблонь, груш,
вишен. Сбыт в Харьков и другие города. Из промыслов у крестьян развито гончарное
производство (від автора: найбільше зосереджувалося у Новій Водолазі). Гончарных
мастерских считается в уезде 18 при 40 рабочих. В это число не вошли отдельные мастера,
которые работают у себя дома. Из других фабрик и заводов в 1889 г. в уезде важнейшие
были 7 кирпичных (при 54 рабочих), 4 кожевенных (при 22 рабочих) и один пиво-медо-варенный
завод.
Число жителей в уезде было 119866 (из них 60545 мужчин
и 59321 женщина). Всех училищ в уезде (від автора: шкіл), не считая церковноприходских,
было в 1890 году 25. Церквей в уезде 33, волостей 16.»
Т. ЛАБАЗОВА,
працівник Валківського
краєзнавчого музею.
(“СН” №13 за 10 лютого 2015 року).
