У любої Настусиної бабусі Тані, найкращої у світі, ошатна садиба – справжній райський куточок. Під вікнами хати весело квітнуть червоні й рожеві мальви, милують зір витончені лілеї. А які красиві суцвіття флоксів, рівненькі рядочки чорнобривців, острівці різнобарвних петуній та фіолетові грамофончики кручених паничів! Не перелічити, ні, велику родину бабусиних квітів... Від самих воріт простягся у глибину подвір’я чубатий спориш. Ранком він сріблиться безліччю дрібних росяних перлинок. Залюбуєшся! Замилуєшся!
(Докладніше - в оповіданні літератора, заслуженого працівника культури України, Почесного члена Національної спілки журналістів України Євгена Ніколенка «Канікули Настусі в селі у бабусі», вміщеному в номері 33 “Сільських новин” за 12 серпня 2025 року).
