Цей рядок з вірша випадково прочитала в інтернеті, і не
знаю чому, він торкнувся моєї душі, розбудив давні спогади. Можливо, тому, що
слова його, прості й безхитрісні, як наше дитинство, нагадали далекі шкільні
літа. І так захотілося розповісти про нашу школу, яка теж нам “грамоту дала”,
про вчителів, які не лише відкривали перед нами неосяжний світ шкільних наук, а
й вчили високим життєвим істинам і
принципам, вчили бути гідними людьми.
(Більш докладно – в публікації “Нам школа грамоту дала...”, вміщеній в номері 6 “Сільських новин” за 6 лютого 2024 року).