Летять роки, мов цвіту
пелюстки,
На зміну дню приходить надвечір’я...
Мудрішають і мрії, і думки,
Милішає у спориші подвір’я...
Ці проникливі, лагідні поетичні рядки спливли в пам’яті, коли зайшла нещодавно, теплої, сонячної днини, у двір до близької мені людини Наталії Петрівни Островської, яку знаю вже багато-багато літ. Є такий суто український вислів – у дворі, мов у віночку. То саме про такі двори, як у Наталії Петрівни, сказано. Подвір’я практично потопає в квітах, в їх веселкових барвах. Буяють вони від весни до осені, розмаїття додають ще й кімнатні квітучі рослини, які стараннями господині на літо переміщаються у двір. Як говорить Наталія Петрівна – на оздоровлення.
(Більш докладно – в публікації “Хай світлим буде надвечір’я”, вміщеній в номері 29 “Сільських новин” за 18 липня 2023 року).