Посуд, як нині, так і в давнину, відігравав важливу роль у побуті. Відповідно і ставлення до нього було особливе – надзвичайно шанобливе. Наші предки виготовляли посуд з глини, прикрашали різноманітними орнаментами і символами. Зараз старовинний український керамічний посуд є справжньою родинною й етнографічною цінністю, дбайливо зберігається в музеях, а також часто використовується як декор етностилю.
(Докладніше - в публікації “Попередники каструлі і блендера”, вміщеній в номері 36 “Сільських новин” за 2 вересня 2025 року).
Молодість – це прекрасна пора пошуків себе, відкриттів, найсміливіших сподівань і прагнень, час, коли помилки стають уроками, а перемоги - дороговказами у майбутнє. У ній є місце для сміху, пісень, дружби, справжніх почуттів, а головне – для боротьби за свободу і незалежність нашої Батьківщини. Справжня молодість не знає меж і кордонів, вона живе в душі. Хто зберіг у серці віру, щирість і любов – той завжди залишається молодим. Саме тому День молоді, який ми відзначаємо 12 серпня, є справді всенародним святом. Валківські ж аматори традиційно відзначають його конкурсом естрадних виконавців “Пісня моєї молодості”. Цей конкурс. який вже не одне десятиліття проводить НД “Іскра”, має чимало прихильників і серед виконавців, і серед глядачів. І навіть онлайн-формат, у якому він вимушено проводиться останнім часом, не зменшує їх кількість.
(Докладніше - в публікації “Душа у пісні молодіє”, вміщеній в номері 36 “Сільських новин” за 2 вересня 2025 року).
У кінці серпня відбувся пленум Центрального комітету Всеукраїнської спілки працівників харчової і переробної промисловості. Участь у ньому взяли й представники нашого сільськогосподарського кооперативу “Наш добробут”. З приємністю хочу відзначити, що пленум став не просто робочою зустріччю, а справжньою платформою прийняття ділових рішень і відкриттям нових можливостей для всієї галузі.
(Докладніше - в публікації “Заслужена відзнака нашої продукції”, вміщеній в номері 36 “Сільських новин” за 2 вересня 2025 року).
Національна спілка журналістів України спільно з іншими українськими медіаорганізаціями звернулися з відкритим листом до Кабінету Міністрів України та міжнародних донорів з пропозицією підтримати українську медіагалузь, яка перебуває в критичному стані через кризу, спричинену війною. Цю ініціативу підтримали українські засоби масової інформації та поширили відкритий лист, направлений НСЖУ Уряду України 27 серпня, на своїх медіаресурсах.
На четвертому році агресивної війни росії в Україні підтримка
локальних та гіперлокальних медіа залишається критично важливою. Медіа
інформують свої аудиторії, згуртовують громади, створюють умови для суспільного
контролю і протидіють дезінформації країни-агресора.
Попри високий запит на достовірну інформацію і нові виклики в
цій сфері, підтримка локальних та гіперлокальних медіа в Україні скорочується.
Впродовж майже чотирьох років, за різними даними, припинили
свою роботу понад 50% друкованих медіа та понад 300 найменувань інших медіа. На
мапі України, на жаль, з`явилися райони і громади, де локальні та гіперлокальні
медіа взагалі відсутні через неякісну доставку газет до передплатників
національним поштовим оператором АТ “Укрпошта”. На тлі різкого зменшення
донорської підтримки після зупинки ключових програм USAID значна частина
редакцій не має коштів на покриття базових витрат та вдається до скорочення
журналістів, зменшення зарплат або працює зовсім без заробітних плат.
Україна – єдина країна в Європі де відсутні щоденні друковані
видання, а в столиці немає міської газети.
Інформаційний простір захоплюють ресурси, часто анонімні та
не зареєстровані як медіа, які не беруть на себе зобов`язання дотримуватися
етичних і професійних стандартів. Збільшується ризик для маніпуляцій суспільною
думкою та для поширення відверто ворожої пропаганди.
При цьому, наприклад, лише завдяки зусиллями Української
Асоціації медіа бізнесу (УАМБ) та Національної спілки журналістів України
(НСЖУ), які залучили та направили редакціям місцевих медіа підтримку у вигляді
техніки, грошей та менторських зусиль, за ці три з половиною воєнні роки понад
400 проблем у громадах було вирішено. ВПО, сім’ї полеглих захисників, ветерани,
люди старшого віку та просто мешканці громад отримали пряму допомогу,
інформацію про житло та роботу, відповіді на актуальні запитання. Громади
змогли вирішити або розпочати вирішення тих питань, які тривалий час з тих чи
інших причин не вирішувались. Згідно з дослідженням УАМБ, понад 75% мешканців
громад вдячні своїм місцевим медіа за те, що вони взяли на себе таку
ініціативу, надали слово місцевим спільнотам та вплинули на вирішення тих чи
інших проблем. Це говорить про високий потенціал cаме локальних та
гіперлокальних медіа. Але саме вони сьогодні перебувають в найскладнішому
становищі. І саме в цьому сегменті медіаринку спостерігається найвища кількість
припинення діяльності.
Ми, представники галузевих асоціацій, об’єднань медіа,
журналістів та окремих редакцій, які підписали цей Відкритий лист, закликаємо
Уряд розробити засади державної політики в сфері демократії та доступу до правди
і врахувати наступні пропозиції медійної та журналістської спільноти:
1. Інтегрувати підтримку незалежних медіа до державної політики
в сфері демократії та доступу до правди,
розглядаючи локальні та гіперлокальні медіа як фундамент громадянської стійкості
і як ключовий інститут демократії й довіри громадян.
2. Розглядати підтримку медіа не як благодійність, а як
партнерство та інвестиції в демократію та свободу слова, завдяки
чому місцеві професійні медіа забезпечують прозорість, підзвітність влади і
залучення громадян в процеси, що регулюють життя громад та районів.
3. Уряду України офіційно звернутися до урядів країн ЄС та
міжнародних партнерів із пропозицією включити
відновлення українських медіа до міжнародних програм допомоги та відновлення.
4. Включити заходи з відновлення локальних та гіперлокальних
медіа до всіх програм комплексного відновлення громад та територій.
5. В усіх програмах відновлення і розвитку громад і територій
передбачати так званий медіакомпонент – як інструмент для
діалогу і взаємодії між владою, бізнесом та громадою, як виконання прав
громадян на свободу слова, а не лише для «висвітлення діяльності» та «поширення
інформації».
6. Запровадити довгострокові механізми підтримки локальних та
гіперлокальних редакцій, що гарантуватимуть
сталість роботи журналістів у громадах, навіть під час криз, через програму
стратегічних комунікацій.
7. Зберегти напрям інформаційної політики в складі
Міністерства культури і стратегічних комунікацій як
окремий і пріоритетний напрям роботи, зробивши це частиною стратегічних
комунікацій.
8. Змінити підхід держави до медіа: сприймати редакції не як
об’єкт контролю, не як потенційних порушників законодавства, а як партнерів у
відбудові країни. Розглядати медіа як відповідальних
учасників суспільного процесу, які переважно дотримуються законодавства,
займають чітку проукраїнську позицію та професійно працюють в інтересах своїх
аудиторій, не лише інформують, а й сприяють вирішенню нагальних і системних
проблем.
9. Нічого про медіа без медіа: Під час розробки та підтримки
будь-яких ініціатив, що впливають на діяльність медіа, обов’язково залучати до
обговорення експертів з усіх медіагалузей. Не
ухвалювати рішень без консультацій із представниками локальних та
гіперлокальних медіа, журналістами та профільними організаціями.
10. Зробити будь-яку державну та міжнародну фінансову
підтримку прозорою для зареєстрованих медіа, згідно з
профільним Законом України “Про медіа”та Європейським актом свободи медіа
(European Media Freedom Act, EMFA).
11. Внести зміни до Закону України “Про медіа”
з урахуванням ст.3, 4 Закону України «Про державну підтримку медіа, гарантії
професійної діяльності та соціальний захист журналіста» та Указу Президента
України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11 березня
2021 року “Про Стратегію деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої
території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя».
Цей Відкритий лист підписали:
Президент ГС «Українська Асоціація медіа бізнесу», член
Ради директорів асоціацій Всесвітньої асоціації видавців новинних медіа
WAN-IFRA Олексій Погорелов, Голова
Національної спілки журналістів України, член Виконавчого комітету Європейської
федерації журналістів Сергій Томіленко, Перша секретар Національної спілки
журналістів України, членкиня Керівного комітету Global Forum for Media
Development (GFMD) Ліна Кущ, голова
Комітету Незалежної медіа профспілки України Сергій Штурхецький, голова ГС
«Орган спільного регулювання у сфері друкованих медіа» Сергій Чернявський,
президент ГС «Академія української преси» Валерій Іванов та 137 редакторів і
журналістів друкованих ЗМІ, директорів телерадіокомпаній, інтернет-видань та
інших українських медіаорганізацій, у тому числі редактор Валківської газети
“Сільські новини” І. Цікало.